Літературний вечір «На крилах кохання»

 

                                                           Впустіть поезію погрітись…

                                                                       І не просіть її піти…

                                                                       А раптом в ній  й себе знайдете

                                                                             Поміж тривог і суєти.

 

Ведучий. З приходом весни і пробудженням природи, народжуються нові, прекрасні почуття, які надихають на творчість. Поети виражають їх у своїх віршах, які здатні розтопити навіть крижані серця.

Евтерпа: Я – Евтерпа – покровителька ліричної та любовної поезії, прилітаю барвистим метеликом до мрійливих поетів, і вони збирають з моїх крилець вигадливі слова-рими. 

Коли усе в тумані життєвому
Загубиться і не лишить слідів,
Не хочеться ні з дому, ні додому,
Бо й там, і там огонь давно згорів, —

В тобі, мистецтво, у тобі одному
Є захист: у красі незнаних слів,
У музиці, що вроду, всім знайому,
Втіляє у небесний перелив;

В тобі, мистецтво, — у малій картині,
Що більша за усей безмежний світ!
Тобі, мистецтво, у твоїй країні

Я шлю поклін і дружній свій привіт.
Твої діла — вони одні нетлінні,
І ти між квітів — найясніший квіт!

 

Українка. Я жінка. Я травинка. Я царівна . Лиш Афродіта мені рівня. Я загадка, яку постійно намагаються відгадати поети, художники, скульптори та інші митці. Але все марно, бо  жінка – це вічна таємниця! А таємниця  моя  в коханні. Бо я кохана, дужина, я мати . Я Берегиня.

 

В дні, прожиті печально і просто,
все було як незайманий сніг.
Темнооким чудесним гостем
я чекала тебе з доріг.
Забарився, прийшов нескоро.
Марнувала я дні в жалю.
І в недобру для серця пору
я сказала комусь: – Люблю.
Хтось підносив мене до неба,
я вдихала його, голубе...
І не мріяла вже про тебе,
щоби цим це образить тебе.
А буває – спинюсь на місці,
простягаю руки без слів,
ніби жду чудесної вісті
з не відомих нікому країв...
Є для серця така покута –
забувати скоріше зло,
аніж те, що мусило бути
і чого в житті не було.

 

Ведучий 2.Сьогодні  у весняні дні ми поговорим про кохання. Впустіть поезію погрітись…
Ведучий 1. Давним-давно, у ті часи, коли наша Земля була  ще  зовсім не такою, як тепер, і трималася на трьох китах, з’явилося кохання.

Ведучий 2. Зустрілися двоє… ( кліп пісні і танець)

 

Ведучий 1.Осінніми вечорами, коли плачуть небеса і зорі падають на похилені трави, далекими стежками серед незвіданих всесвітів блукає кохання. Мов та пісня, неосяжна й незбагненна, блукає воно. І як його знайти, як його покликати серед цих невідомих шляхів? Бо так і полине від тебе, не торкнеться до твого серця, заблукавши десь там у далеких степах, не залишивши тобі навіть споминів, лише гіркі сподівання.

Василь Симоненко

ВОНА ПРИЙШЛА

Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів. Вона прийшла, заквітчана і мила, І руки лагідно до мене простягла, І так чарівно кликала й манила, Такою ніжною і доброю була. І я не чув, як жайвір в небі тане, Кого остерігає з висоти… Прийшла любов непрохана й неждана — Ну як мені за нею не піти?

 

Ведучий 2. Змінюються часи і влада, змінюються життя і людський світогляд. Але незмінними залишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити. Нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і нездоланне почуття любові.

 З самої появи на світ кохання було суперечливим почуттям, мінливим. Воно залишалося завжди юним, прекрасним, завжди новим і несподіваним.

Ведучий 1.Любов — найвище в світі почуття.
                   Вона нам щиро серце зігріває.
                    Й народжує саме земне життя
                    І краще від любові — не буває!

 

Ведучий 2. Бо без любові — пташка не співає
                    І без любові квітка не цвіте.
                    І без любові сонечко не грає.
                   То ж пам’ятайте завжди всі про те.

Читець. Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, —
на сьогодні, на завтра, назавжди! —
ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти — окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік. (Ліна Костенко)

Ведучий 1. Кохання – одне з піднесених, шляхетних і прекрасних людських  почуттів. Воно неповторне і вічне, як життя. Кохання панує над світом. Воно поза віком і  часом.

Марії

Якби помножити любов усіх людей,
ту, що була, що є й що потім буде,то буде ніч.

Моя ж любов — як день,
не знають ще чуття такого люди.

Якби зібрати з неба всі зірки
і всі сонця з усіх небес на світі, —
моя любов горітиме яркіш
за всі сонця, на тисячі століттів.

Якби зірвать квітки з усіх планет,
що вітер їх під зорями колише, —
моя любов пахтітиме міцніше
над квіти всі, крізь років вічний лет.

Якби зібрать красунь усіх віків,
повз мене хай ідуть вони без краю, —
Марії я на них не проміняю,
ні одній з них не вклониться мій спів.

Хай очі їх зіллються в зір один,
і в серце зір цей буде хай світити, —
зачарувать мене не зможе він —
твоїх очей йому не замінити.

З яких зірок злетіла ти сюди,
така ясна, що спів про тебе лине?
Світи ж мені, світи мені завжди,
над зорі всі, зоря моя єдина! (Володимир Сосюра)

Ведучий 1. Кохання вічне, як саме життя. Його сила облагороджує, робить людину добрішою і кращою, спрямовує на величні діла і героїчні вчинки, а іноді змушує тяжко страждати.

Ведучий 2. Кохання – одна з найстраждальніших тем світової літератури від самого початку її існування. Кажуть, що про любов сказано все, але не всіма. Тобто кожен, поет він чи прозаїк, драматург чи людина зовсім не причетна до літератури, у житті обов’язково “пише” свою неповторну історію кохання.

 

Читець 1.Так ніхто не кохав

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки...
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки...

В'яне серце моє од щасливих очей,
що горять в тумані наді мною...
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою...

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..
Я для неї зірву Оріон золотий,
я — поет робітничої рані...

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ.....(В. Сосюра)

2. пам'ять дощами вимило
розум вітрами вимело
хто тебе мила вимолив?
хто тебе з неба виманив?
звідки ти щастя випало?
взяло мене і випило..
хто тебе в бога вигадав?
і для чиєї вигоди?
а не було вже виходу
окрім дурного випадку
сам я тебе і вихопив
як випадкову вигадку
сам же тебе і вимислив
сам же тебе і вичислив
і як пречистий вимисел
поміж рядками вичитав
я тебе мила вимолив
з божого саду виламав
і небеса відкрили ми
і обгорнули крилами
і не забракне сили нам
поки шепочуть губи:
мила а хто ти мила?
любий а хто ти любий? (Іздрик)

3.Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю. (Ліна Костенко)

4.Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
є хтось такий, як невтоленна спрага.

Я не покличу щастя не моє.
Луна луни туди не долітає.
Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.
Моя душа й від цього вже світає.(Ліна Костенко)

5.Розкажу тобі думку таємну,                                                                                                                                                          Дивний здогад мене обпік:
Я залишуся в серці твоєму
На сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
Сотні вражень, імен і країн,-
На сьогодні, на завтра, назавжди!-
Ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти – окремо.
І сьогодні, і завтра, й повік.   (Л. Костенко)

6.Її очей до сонця не рівняли,
Корал ніжніший за її уста,
Не білосніжні пліч її овали,
Мов з дроту чорного, коса густа.
Троянд багато зустрічав я всюди,
Та на її обличчі не спостерігав,
І дише так вона, як дишуть люди, -
А не конвалії між диких трав.
І голову її рівнять не треба
До музики, милішої мені,
Не знаю про ходу богинь із неба,
А кроки милої – цілком земні.
І все ж вона найкраща поміж тими,
Що славлені похвалами пустими. (130 сонет В.Шекспір)   

7.А я тебе кидаю
В світі такому холодному.
Всі клятви й обіцянки
Раптом упали в ціні.
І тільки два слова,
Два слова сумління колотимуть:
Пробачиш мені?
Моя мила, пробачиш мені?

Пробач мені, мила,
Яви свою милість, пробач мені.
Звільни мою душу
Від того, що так їй пече.
Тому ми й прощання
Назвали останнім побаченням,
Щоб мати надію —
А раптом побачимось ще.

Але ти мовчиш.
Головою печально похитуєш
І стук твоїх кроків
Відлунює в скроні мої:
«Навіщо ти кидаєш милу,
На-ві-що ти ки-да-єш?
Це ж, може, остання любов,
Тож не кидай її!…»

Останні вагання
Змиває і злизує злива.
Останніх благань
Благенькі блакитні вогні.
А я тебе кидаю,
Я тебе кидаю, мила,
Мов круг рятувальний,
Якого хтось кинув мені. (Олександр Ірванець «Прощальний романс»)

Пісня( (На фоні музики Поль Моріа «Історія любові».)                                                                                                                                                                 Як почуєш вночі край свойого вікна,                                                                                                    Що щось плаче і хлипає важко,                                                                                                            Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна,                                                                                                   Не дивися в той бік, моя пташко.

То не та сирота, що без мами блука,                                                                                                          Не голодний жебрак, моя зірко.                                                                                                                 Се розпука моя, невтишима тоска,                                                                                                     Се любов моя плаче так гірко.

Так прощай же, прощай, не чекай більш весни,                                                                                     Коли будуть цвісти верболози.                                                                                                            І востаннє тобі, замість слів про любов,                                                                                                     Посилаю я муки і сльози.

 

Ведучий 1. Може, хтось вміє кохати краще за поетів. Напевно, хтось вміє. Та хто ж зможе краще за них розповісти про любов?

Ведучий 2. Найкращими словами, що притаїлись у найпотаємніших глибинах сердець, передають закохані одне одному свої почуття, розповідають про радість і щастя, про тугу і біль.

Ведучий 1. Саме кохання, любов – джерело творчого натхнення багатьох

    поколінь. До цієї одвічної теми завжди зверталися художники, композитори, скульптори, філософи.

Ведучий 2. Любов, таємнича і загадкова, с0тояла і стоїть біля витоків тих миттєвостей, коли в душах людських виникає щось незбагненне животворяще, викликає подив і захоплення, вводить у світ краси і величі.

«Притча про кохання» /Презентація 1/

Давно… Дуже давно існував острів, на якому жили всі Почуття і духовні цінності людей : Радість, Смуток,Пізнання та інші. Разом з ними жила і Любов. Одного дня  Почуття помітили, що острів опускається під воду і скоро зникне під нею. Всі дружно залишили острів. І лише Любов не поспішала і все чекала й чекала. Тільки тоді, коли вона зрозуміла , що надії на порятунок острова немає, і він майже зник під водою, почала звати на допомогу. Неподалік пропливав розкішний корабель Багатства. Любов попросила взяти її на корабель, та Багатство відповіло, що на його кораблі багато коштовностей, золота, срібла і для Любові місця немає. Любов звернулася до Гордості, що пропливала повз неї. Та у відповідь почула, що її присутність зруйнує порядок і досконалість на кораблі Гордості. З благанням про допомогу Любов звернулася до Смутку. „ О Любове,- відповів Смуток, - мені так сумно, що я хочу бути на самоті“. Повз острів пропливала Радість, але вона була така весела, що навіть і не почула благання Любові. Раптом Любов почула голос : “ Йди до мене, Любове, я візьму тебе з собою“. Любов побачила сивочолого старого. Вона так зраділа, що навіть не запитала, хто він і як його звати . Згодом врятована Любов зійшла на берег, а старий поплив далі. Коли човен зник за обрієм, Любов згадала, що навіть не подякувала старому. Любов звернулася до Пізнання : “ Пізнання, скажи, хто мене врятував ?“  ” Це був Час “,- відповіло Пізнання. ” Час ,– здивувалась Любов. - Чому Він мені допоміг ?“ Пізнання відповіло : ” Тільки Час розуміє і знає, як потрібна в житті Любов“

Ведучий 2. Любов... Спробуй осягни її, коли вона, як світ, велика і давня. Спробуй опиши, коли люди вклали її в одне-однісіньке слово – люблю!

Сценка

Голос. Оксані не минуло ще й сімнадцяти років, а вже мало не по всьому світу, і по той бік Диканьки, і по цей бік Диканьки, тільки й мови було, що про неї. Парубки гуртом проголосили, що кращої дівки й не було ще ніколи і не буде ніколи на селі. Оксана знала й чула все, що про неї говорили, і була вередлива, як красуня.

Оксана. ( перед дзеркалом чепуриться та милується собою) І чого людям надумалось  говорити, нібито я гарна? Брешуть люди, я зовсім не гарна. Хіба чорні брови та очі мої  такі гарні, що вже подібних до них немає й на світі? Яка тут краса в цьому кирпатенькому носі? і в щоках? і в губах? ніби гарні мої чорні коси? Ух! їх можна злякатися увечері: вони, як довгі гадюки, переплелись та обвились круг моєї голови. Я бачу тепер, що я зовсім не гарна! (насупилась)    Ні, гарна я! Ой, яка гарна! Диво! Яку радість принесу я тому, кому буду жоною! Як милуватиметься з мене мій чоловік! Він нестямиться від радості! Він зацілує мене на смерть».

Вакула. (заглядаючи віддалік) Чарівна дівка!  З годину стоїть, видивляючись у дзеркало, і не надивиться, та ще й хвалить себе вголос!»

Оксана. Еге ж, парубки, чи ж вам до пари я? ви погляньте на мене,  як плавно виступаю; у мене сорочка вишита червоним шовком. А які стрічки на голові! Вам довіку не бачити пишнішого галуна! Всього цього накупив мені батько мій, щоб одружився зо мною найкращий молодець у світі! (побачивши Вакулу, скрикнула і зупинилася перед ним)  Чого ти прийшов сюди? Хіба хочеться, щоб випровадила за двері лопатою? Ви всі майстри під'їжджати до нас. Вмить пронюхаєте, коли батьків нема дома. О! я знаю вас! Що, скриня моя готова?

Вакула. Буде готова, моє серденько, після свят буде готова. Коли б ти знала, скільки попрацював я коло неї: дві ночі не виходив з кузні; зате в жодної попівни не буде такої скрині.   А як буде розмальована! Хоч усю околицю виходи своїми біленькими ніжками, не знайдеш такої! По всьому полю будуть розкидані червоні й сині квіти. Горітиме, як жар. Не сердься ж на мене! Дозволь хоч поговорити, хоч подивитись на тебе!

Оксана.(сіла біля дзеркала, чепуриться) Хто ж тобі боронить, говори й дивись!

Вакула. Дозволь і мені сісти біля тебе!

Оксана. Сідай!

Вакула. Чарівна, люба Оксано, дозволь поцілувати тебе! (нахилився до неї)

Оксана. (відіпхнувши його) Чого тобі ще хочеться? Йому як мед, то й ложку! Геть від мене, в тебе руки цупкіші за залізо. Та й сам ти пахнеш димом. Я думаю, геть мене забруднив сажею.

Вакула. Не любиш ти мене!

( Оксана співає і танцює під фонограму із однойменного мюзикла  у виконанні  Ані Лорак)

Оксана.  Щось дівчата не приходять…   Давно б уже час колядувати. Мені стає нудно!

Вакула. Бог з ними, моя красуне!

Оксана. Коли б не так! З ними, певно, прийдуть парубки. Ото підуть гулі! Уявляю, яких наговорять смішних історій!

Вакула. То тобі весело з ними?

Оксана. Та вже ж веселіше, як з тобою. (чути стук) Ага! хтось стукнув! певно, дівчата з парубками.  (забігли дівчата з колядками, звуть її з собою)  Е, Одарко! У тебе нові черевики. Ой, які ж хороші! і з золотом! Добре тобі, Одарко, в тебе є така людина, яка все тобі купує; а мені нема кому дістати такі гарні черевики.

Вакула. Не тужи, моя люба Оксано! Я тобі дістану такі черевики, що мало яка й панночка носить.

Оксана. Ти? Подивлюсь я, де ти дістанеш такі черевики, які могла б я надіти на свою ногу. Хіба принесеш ті самі, що носить цариця.

Дівчата. Бачиш, яких захотіла!  (сміються)

Оксана. А так! Будьте ви всі за свідків, якщо коваль Вакула принесе ті самі черевики, які носить цариця, то, от вам моє слово, що вийду зараз-таки за нього заміж!  (сміючись, усі вибігають).

Вакула. (звучить тиха сумна мелодія) Смійся, смійся!  Я й сам сміюся із себе! Думаю, і не можу надумати, куди дівся розум мій? Вона мене не любить — ну, бог з нею! ніби тільки на всьому світі й є, що Оксана. Хвалити бога, дівчат багато є хороших і без неї на селі. Та й що Оксана? з неї ніколи не буде доброї хазяйки: вона вміє тільки чепуритися. Ну, годі, час покинути ці дурощі  (виходить).

(На фоні музики декламує вірш Р. Тагора "Вічна любов")

У різних народженнях, в різні віки
Я чую легенди старі про кохання,
Про щастя побачень, про біль розставання,
Ввижається серцю зраділому вмить:
Мов зірка Полярна, крізь морок століть
Твій образ ясний наді мною горить.
Несе нас кохання довічна ріка,
З несмертного часу вона витіка,
В ній сльози розлуки, освідчень слова –
Одвічне кохання усіх порива.
Сьогодні ж кохання спинило свій біг,
Тобі воно, рідна, упало до ніг.
У ньому ридання і радості спів,
У пісні моїй - всіх поетів порив,
В одному коханні – любов всіх часів.

Ведучий 2 Ми мріємо про справжнє, вічне кохання. Як хочеться бути романтиком і стверджувати, що любов – це коли взимку – літо. Коли всередині тебе наче виверження вулкану, коли хвилина без коханої людини здається вічністю. Кохання – це коли весна на душі і почуття  квітнуть пишним дивоцвітом.

Ведучий 1 Любов – це величезний дар в житті. Вона надає життю сенс. Саме завдяки любові варто жити.

 

Ведучий 2

Світ кольоровий від любові.
Такий чарівний світ,
Коли є щирість в кожнім слові,
І радість, і привіт!

Ведучий 1.

Світ від любові кольоровий,
Від щирих й теплих слів.
Від радості такий чудовий
І від чарівних снів.

Ведучий 2 .

Світ кольоровий від любові,
Любов... саме життя.
Любов, сказати ми готові, —
Найкраще почуття.

 

Сім чудес Рвненщини

Тема. Заочна мандрівка. Сім чудес Рівненщини.

Мета. Вихвати любов  до рідного краю, прагнення  дізнаватися щось нове, гордитися і берегти духовні цінності народу, формувати громадянську позицію.

Очікувані результати. Гордість за свлою землю, за край, де народився, сформувати історичну пам’ять. Духовні  і моральні цінності, почуття громадянської гідності.

Обладнання. Карта Рівненщини, відеофільм «Сім чудес Рівненщини», запис пісні Мозгового «Край», виставка книг Л. Костенко «Берестечко», Степана Бабія  «Потривожені птахи», Є. Шморгуна «Сніги непочаті», Т. Шевченка «Варнак», зб. Фотографій «Рівненщина».

Хід заняття

І. Мотивація

Ми зібралися на виховну годину, щоб перегорнути іще одну сторінку із шкільного життя. Яка, сподіваюся, залишить у ваших серцях спогад про приємні хвилини спілкування  і поселить у ваших серцях любов до рідного краю, гордість за  його неповторність і оригінальність.

Формування позитивного анстрою,асоціація.

-         Що очікуєте від сьогоднішнього спілкування?

-         Звучить пісня «Край», Мозгового. Приослухавши пісню, утворіть

асоціативний ряд від слова край: рідна сторона,  отчий дім, друзі, мамина пісня, казка….

-         Прослухайте вірш С. Бабія «Я в серце своє узяв цю землю…»

ІІ. Повідомлення теми  і мети бесди

Ми з вами ніяк не вирішимо,  куди поїдемо, в який куточок рідної землі зазирнемо. Тому спочатку здійснимо заочну подорож. Познайомимося з найцікавішими куточками рідного краю, дізнаємося, чи маємо чим гордитися, можливо,  захочемо кудись поїхати.

Вчитель. 1) А яким транспортом найкраще подорожувати? ( залізницею)

-         А чи знаєте ви, що на Рівненщині зберігся ще унікальний вид

транспорту -  вузькоколійка? Тому перший маршрут, який обираємо – Антонівка – Зарічне.

Повідомлення учнів про вузькоколійку – Додаток 1

-Але краще один раз побачити, ніж почути( відеофільм 1)

2) -  Ви мабуть звернули увагу на краєвиди. Здійснимо прогулянку лісом: заплющіть очі – ліс, який він, що ви бачите?

- Відпочили. Мандруємо далі залізницею із Щарічного до Дубно. (відеофільм 2)

- Мандруючи на південь не можемо оминути Тараканівський  форт.

Повідомлення учнів про Тараканівський форт – Додаток 2

(Прегляд фільму 3)

-         Далі до села Пляшева – поле Берестецької битви. Що заєте про цю

історичну подію?

Повідомлення учня  про Берестецьку битву.

-         Про цю подію  написав Т. Шевченко, а  із сучасників – Ліна Костенко

(прегляд фільму 4)

-          А зараз до Вавилонських афін – Острога. На шляху не оминемо Свято-

троїцького монастиря в  Межиричі ( перегляд фільму 5).

-         Острог – місто славної минувшини. Що відомо про місто? Як

будувалися храми, розкаже книга Є. Шморгуна «Сніги непочаті». ( фільм 6)

-         А тепер на схід – у Корецький свято-троїцький жіночий монастир.

-         Що відомо про цю пам’ятку?

Повідомлення учнів про Корецький монастир – Додаток 3 ( фільм 7)

-         Чи могли б ви запропонувати 8-9 чудо? Які є ще місця на Рівненщині?

(Пресопниця, Млинів, Гоща, Корецький замок, Соеколині гори…)

Підсумок.

-Які почуття викликала  у вас ця подорож?

- Чому слід знати про такі визначні місця?

- Що слід робити, щоб ц івитвори людських рук побачили  ваші внуки?

-Чи викликала ця подорож бажання побачити хоч одне із цих місць?

Вчитель. Гордіться своїм краєм, любіть його, пам’ятайте: без минулого немає майбутнього.

Фразеологія

Завдання  на формування умінь  і навичок

      1.Прочитайте фразеологічні звороти, поясніть смисл кожного. Випишіть спочатку книжні, потім розмовні.

   Пасти задніх, пасти очима, пахне смаленим, ахіллесова п’ята,  пекти раків, перегнути палку, во врем’я оно, во дні они, витрішки продавати, геєна вогненна, ахінею гонити.

        2.Згрупуйте фразеологізми за їх походженням і залежності від того, в якому професійному середовищі вони виникли, поясніть значення кожного з них.

      Де тонко, там  і рветься, грати першу скрипку, питома вага, на ловця  і звір біжить, стригти під один гребінець, вимушена посадка, співати з чужого голосу, вийти з гри, прийти до фінішу, друге дихання,  сходити зі сцени,  куди голка, туди   й нитка, куй залізо, поки гаряче.

      3.Поясни значення фразеологізмів. Звернися до довідки. Склади 4 речення  і визнач стилістичну роль фразеологізмів.

  Як в’юн, як  вусі, як мокре горить,  як на долоні, як нова копійка, як палець, як рак на млині, як риба  у волі, як яблуко.

ДОВІДКА. Дуже добре видно,мляво, чистий, спокійно, самотньо, у дуже скрутному становищі верткий, невимушено , вродливий.

      4.З’ясуйте, кому із відомих українських та зарубіжних письменників належать вирази.

   1)  Спинись, хвилино! 2) Переоцінка цінностей. 3) Людська комедія. 4) Мета виправдовує засоби. 5) Є ще порох  у порохівницях. 6) Я не можу розминутись з людиною. 7) Смерть одна розлучить нас. 8) Знову встане Україна  і правда і   воля! 9) Наша дума, наша пісня не вмре, не загине! 10)Лиш боротись – значить жить. 11) Украдене щастя. 12) Ти пам’ятай, дорого,  їх сліди.

    Відповідь.  Й.-В. Гете, Ф.Ніцше, Оноре де Бальзак, Т. Гобо, М. Гоголь, М. Коцюбинський, П  Гулак-Артемовський, Т.Шевченко, І.Франко,Б. Олійник.

          5.Визначте характер помилок у вживанні фразеологізмів. Відредагуйте речення.

         1.Наш клас вніс  і свою лепту  в загальну справу. 2. Хлопці тікали, накивавши п’ятами. 3. Контрастність фарб відразу кидалася  у вічі.4. Юнак глибоко принциповий    і не робить компромісу навіть  із  найдорожчою людиною.5. Йому прийшла  в голову вчорашня розмова. 6. Пристрасні слова врізалися  у думку слухачів. 7. Микола Джеря зрозумів, що опинився на краю прірви, і тому зробив  вирішальний крок уперед.

    6.Встанови аналогію.  Із двома фразеологізмами скласти речення.

        Битий шлях, бити лихом об землю, в корінь дивитися, годувати жданиками, горобина ніч,  дістати одкоша,  за словом до кишені не лізти, зацвісти маком,  золоте правило,  ковтати сльози,  легкий хліб,  лебедина пісня, благословлятися на світ.

Останній вияв таланту, необтяжений великими обов’язками, уторована дорога, не журитися, розвиднятися, стримувати плач,  найкраще правило поведінки,  розбиратися  в суті якоїсь справи,  обіцяти щось зробити, темна, дуже буряна, зазнати невдачі,  не змовчувати,  почервоніти.

7.Прочитайте. Назвіть багатозначні  і омонімічні фразеологізми. Думку обґрунтуйте. Складіть речення так, щоб фразеологізми вживалися  у різному значенні.

На ноги поставити – 1)  виростити, виховати;2) вилікувати; 3) примусити діяти.

Тримати слово – 1) виконувати обіцяне; 2) виголошувати промову.

Віддати кінці – 1) від’їздити; 2) іти з життя.

8.Підберіть якнайбільше синонімі до фразеологізмів.

       Пускати ману, як корова язиком злизала, милити чуба, точити ляси,  з усіх ніг,білими нитками  шите.

       9.Прочитайте словосполучення. Випишіть  із них  ті, які  є фразеологізмами, поясніть їх значення.

        Довга пісня, довга палиця, кінець уроку, виїхав до Києва, нюхати порох, пускати голубів, пускати півня, пекти картоплю,  пекти раків, тонконогий олень, з відкритим серцем, з відкритими дверима, хоч греблю гати,  хоч на купу складай,  за багато років,  за тридев’ять земель, не за горами, накрити ковдрою,  накрити мокрим рядном.

     10.Доберіть до російських фразеологічних зворотів  відповідні українські

          Держать нос по ветру, до поры до времени, волком смотреть,  голова идет кругом,  гол как сокол,  для отвода глаз,  днем с огнем не найти,   до белах мух, до поры до времени.

   Довідка: Тримати носа за вітром, до пори до часу, вовком дивитися, голова іде обертом,   голий, як бубон, про людське око, і вдень зі свічкою не знайдеш, до білих мух,  до пори до часу.

11.Складіть фразеологічні звороти зі словами  язик, зуб, палець, собака.

Тестові завдання

( відповідають програмі зовнішнього незалежного оцінювання )

1.     Фразеологічний зворот вжито  у реченні

А) Буду я навчатись мови золотої  у трави-веснянки,  у гори крутої.

Б) Минає день, тиждень, місяць  і півроку збігло за водою.

В) За Дніпром небо ясно палало  всіма кольорами веселки.

Г) Життя людське багатогранне, і  кожна його пора по-своєму прекрасна.

2.      Позначте рядок, у  якому фразеологічний зворот  має значення 

« надумане мірило упередженої людини, яка підганяє під нього факти дійсності».

А) дамоклів меч;

Б) Еолова арфа;

В) геростратова слава;

Г) піррова перемога;

Д) прокрустове ложе.

3.  Позначте рядок, в якому неправильно визначено значення фразеологічного звороту.

     А) надути губи  -  образитися, виявити невдоволення;

     Б) спустити на землю -  змусити когось не втрачати почуття реальності;

     В) рильце  в пушку – про когось привітного й лагідного;

     Г) черв’ячок точить – непокоять  тяжкі, гнітючі спогади.

4. Позначте рядок,  який не можна віднести до синонімічного ряду.

    А) обламати роги;

    Б) підвести під монастир;

    В) збити пиху;

    Г) вкрутити хвоста.

5. Позначте рядок, у якому правильно пояснено  значення фразеологічного звороту плести химери. 

    А) пліткувати про щось;

    Б) ігнорувати когось;

    В) виготовляти домотканий килим;

    Г) домагатися чого-небудь від когось;

   Д) говорити щось беззмістовне.

6. Позначте фразеологічний зворот, який є синонімічним до слова засоромитися.

     А) пустити червоного півня;

     Б) як рак свисне;

     В) пекти раків;

     Г) показати, де раки зимують;

    Д) ухопити шилом патоки.

7. Визначте фразеологізми, які є  синонімічними.

    А) на живу нитку - білими нитками шитий;

    Б) і води не замутить - хоч  у вухо бгай;

    В) попасти на слизьке – накрити мокрим рядном;

    Г) бентежити кров -  не чути землі під собою;

    Д) закрутити веремію – укрутити  хвоста.

8. Установіть відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченням.

    А) бочка Діогена;       1 замаскований спосіб висловлювання думок з   

                                            натяками;

    Б) авгієві стайні;         2 відмова від зручностей  і вигод;   

    В) халіф на годину;    3 щось дуже занедбане, безлад;

    Г) езопівська мова;     4 людина, яка  благотворно впливає на когось, 

                                             приносить користь;         

                                           5 людина, яка захопила владу або наділена нею на

                                              короткий час.

9.Правильним є тлумачення фразеологізму.

 

 1 Видно пана по халявах  А людина розкривається  в її поведінці

                                                   Б про людину судіть з її зовнішнього вигляду;

                                                   В досягти чогось  постійною роботою;

                                                    Г людина з великим досвідом;

                                                    Д власною працею добувати засоби для 

                                                     існування.

    2 За милу душу                    А цілком даремно;

                                                    Б дуже сильно діяти;

                                                    В охоче, з великим задоволенням;

                                                    Г про щиру, лагідну людину;

                                                   Д робити щось приємне.

    3 Як білка  у колесі              А про моторну, вертку людину;

                                                    Б бути дуже заклопотаним;

                                                    В бігати без передишки;

                                                    Г поспішати, захекатися.

    4 Бити в хвіст  і в гриву        А ризикувати;

                                                    Б завдати збитків ;

                                                    В діяти рішуче,  енергійно;

                                                    Г дуже сильно діяти4

                                                    Д бити різкою, дати волю діям.

   10.Роавильним є тлумачення фразеологізму

    1 Вбиватися  в колодочки     А підростати;

                                                     Б спотикатися;

                                                     В майструвати;

                                                     Г наздоганяти.

2 Заткнути за пояс                А знищити;

                                                Б приборкати;

                                                В перевершити;

                                                Г дошкуляти.

3 Вискочити на сухе             А бути щасливим;

                                                Б уникнути кари;

                                                В зазнати невдачі;

                                                Г знищити докази.

4 Зачепити за живе               А покарати;

                                                  Б викривати;

                                                  В дошкулити;

                                                  Г здивувати.

11.Установіть  відповідність між фразеологічними синонімами:

А сховатися  у шкаралущу;    1 брати за барки;

Б  попасти  в тенета                  2 відкрити душу;

В зі шкури пнутися;                  3 пальцем не ворухнути;

Г зривати личину;                     4 виходити з рівноваги ;

Д берегти нерви ;                       5 вискочити на сухе;

                                                     6 надягати машкару;

                                                     7 зв’язати руки.

12. Визначте правильну відповідь, яка вказує на синтаксичну роль  фразеологічного звороту у реченні Хочуть нас, коню,  у руки взяти, хочуть нам , коню, крила обтяти.

А)  присудок;

Б )  додаток;

В) обставина;

Г) не виконує  синтаксичної ролі.